одягнутися

убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Василь Кирилович, убираючись в тогу щирого, відданого друга, на ділі завжди залишався скнарою і лицеміром (З журналу); Його (поета) спроба одягнутися в тогу древнього мудреця викликала подив і глузування (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одягнутися — одягну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. одягнутися — див. одягатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. одягнутися — ОДЯГНУ́ТИСЯ див. одяга́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. одягнутися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  5. одягнутися — ОДЯГНУ́ТИСЯ див. одяга́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. одягнутися — Одягну́тися, -ну́ся, -нешся гл. = одягтися. Багатир одягнувся, взяв мотузка і пішов. Рудч. Ск. І. 110. Словник української мови Грінченка