охолонути

се́рце сти́гне (холо́не) / прохоло́ло (охоло́ло) чиє, у кого і без додатка. 1. У кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів (кохання, ненависті і т. ін.). Вона устала така веселенька, хоч і вчора її лаяно, та дитяче серце скоро стигне, образи швидко холонуть (Панас Мирний); Я почула, що моє серце вже прохололо, перестало ненавидіти його… (Ганна Барвінок); Перші, кажуть, любощі — дурниця .. А прохолоне серце, підуть докори та перекори (Панас Мирний). 2. Кому-небудь дуже страшно, боязко. Маруся похолола… Чула, як стигло серце. Незрозумілий, елементарний якийсь жах перетряс нею цілою (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охолонути — охоло́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. охолонути — див. заспокоїтися Словник синонімів Вусика
  3. охолонути — -ну, -неш; мин. ч. охолов, -ола, -оло і охолонув, -онула, -онуло; док. 1》 Стати холодним або холоднішим. 2》 перен. Утратити початкову силу вияву (про почуття, бажання і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. охолонути — ОХОЛО́НУТИ, ну, неш; мин. ч. охоло́нув і охоло́в, ла, ло; док. 1. Стати холодним або холоднішим. Давно вже охолов чай, який подала гостям дружина Бачури (М. Словник української мови у 20 томах
  5. охолонути — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. охолонути — Охоло́нути, -ло́ну, -ло́неш; охоло́нь, -ло́ньмо, -ло́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. охолонути — ОХОЛО́НУТИ, ну, неш; мин. ч. охоло́нув і охоло́в, ла, ло; док. 1. Стати холодним або холоднішим. Давно вже охолов чай, який подала гостям дружина Бачури (Чаб., Тече вода.., 1961, 126); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  8. охолонути — Охоло́нути, -ну, -неш гл. Похолодѣть. Я так і охолов, як забачив вовка. Н. Вол. у. Ті як почули, — так і охололи, що й слова не вимовлять. Рудч. Ск. II. 36. Словник української мови Грінченка