перейняти

прийня́ти / прийма́ти естафе́ту чого, від кого, книжн. Продовжити чиїсь починання, традиції і т. ін. Письменник повинен бути гідним своїх великих попередників, з рук яких він прийняв естафету боротьби за людину, людину нової епохи (Ю. Смолич). перейня́ти естафе́ту. Від таких майстрів, як Ф. Юхименко та Я. Халабудний, перейняли естафету творчості різьбярі молодшого покоління (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перейняти — перейня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перейняти — [пеиреийн’атие] -йму, -еймеиш; мин. -н'аў, -н'ала; нак. -йми, -йм'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. перейняти — див. переймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перейняти — ПЕРЕЙНЯ́ТИ див. перейма́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. перейняти — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого... Словник синонімів української мови
  6. перейняти — ПЕРЕЙНЯ́ТИ див. перейма́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. перейняти — Перейма́ти, -маю, -єш сов. в. перейняти, переня́ти и перейти, -йму, -меш, гл. 1) Перенимать, перенять, перехватывать, перехватить. Не все переймай, що по воді пливе. Ном. Дівчино-рибчино, перейми гуси. н. п. Роман воли покидає і дівчину переймає. Лукаш. Словник української мови Грінченка