перелічити

на (по) па́льцях (мо́жна (ле́гко)) перелічи́ти (порахува́ти) кого, що. Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Вони (кращі люди) .. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний). ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети).

не (мо́жна) перелічи́ти чого. Дуже велика кількість; багато. Привіз Онисько молоду жінку у свій зимовник, тутечки у його (нього) була рублена хата на дві половини, усякої худоби не перелічити і наймитів, і наймичок (О. Стороженко).

перелічи́ти (полічи́ти) зу́би кому і без додатка. Побити, ударити кого-небудь, перев. по зубах. — Встане не на ту ногу пан управитель — і зуби перелічить, і служби позбавить (М. Стельмах); — Чом ти йому зубів не полічив? — загомоніли кругом (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелічити — перелічи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перелічити — див. перелічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перелічити — ПЕРЕЛІЧИ́ТИ див. перелі́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. перелічити — ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (називати по черзі), ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ПЕРЕЧИ́СЛЮВАТИ розм., ВИЧИ́СЛЮВАТИ діал. — Док.: перерахува́ти, перелічи́ти, перечи́слити, ви́числити. Словник синонімів української мови
  5. перелічити — ПЕРЕЛІЧИ́ТИ див. перелі́чувати. Словник української мови в 11 томах
  6. перелічити — Перелічити см. перелічувати. Словник української мови Грінченка