перемінитися

(аж) міни́тися / переміни́тися в лиці́ (на лиці́, на обли́ччі і т. ін.). Набувати незадоволеного, часом нездорового і т. ін. виразу (обличчя) у зв’язку з чим-небудь; переживати, нервувати, червоніти, бліднути і т. ін. (Любка:) Він її (Хведоску) очима пече, а вона аж міниться в лиці (М. Кропивницький); А як (Гелена) мінилася в лиці, коли сорочка перкалева згоріла в мене у руці! (Л. Костенко); Махиня явно глузував з панка, допікаючи кожним словом, а той аж мінився на лиці, але не подавав виду (Олена Пчілка); Роман стояв оддалік і мінився на обличчі. Він якось чудно усміхався під вусом, слухаючи палку бесіду Семенову (М. Коцюбинський); Шестірний перемінився в лиці — поблід, задрижав і, одвернувшись від Жука, почав тихо сьорбати борщ (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перемінитися — переміни́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перемінитися — див. перемінятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перемінитися — ПЕРЕМІНИ́ТИСЯ див. переміня́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. перемінитися — ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим), ЗМІНЯ́ТИСЯ, МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше, ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ, ВІДМІНЯ́ТИСЯ, ВІДМІ́НЮВАТИСЯ, ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм., ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. перемінитися — ПЕРЕМІНИ́ТИСЯ див. переміня́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. перемінитися — Перемінятися, -ня́юся, -єшся сов. в. переміни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Перемѣняться, перемѣниться. 2) Превращаться, превратиться. В тих дванаціть хлопа перемінило сі дванаціть місіців, що на небі. Гн. II. 17. 3) світ перемінився. Потемнѣло въ глазахъ. Словник української мови Грінченка