перепускати

перепуска́ти / перепусти́ти че́рез свої́ ру́ки. Самому збувати, продавати щось або бути причетним до чого-небудь. — Сорок років зимогорю,— зітхає старий.— Стільки золота перепустив через свої руки, що тобі і не присниться… І все прогуляв (О. Донченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

перепускати — перепуска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
перепускати — [пеиреипускатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
перепускати — -аю, -аєш, недок., перепустити, -ущу, -устиш, док., перех. 1》 Переміщати з одного місця на інше. || Пропускати через що-небудь або через себе. || перев. у сполуч. зі сл. вухо, перен. Сприймати (чутки, розмови і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
перепускати — ПЕРЕПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., кого, що. 1. Переміщати з одного місця на інше. Піймавши сонечко [комашку], перепускають [діти] його з руки на руку (Номис); // Пропускати через що-небудь або через себе. Словник української мови у 20 томах
перепускати — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
перепускати — ПЕРЕПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПУСТИ́ТИ, ущу́, у́стиш, док., перех. 1. Переміщати з одного місця на інше. Піймавши сонечко [комашку], перепускають [діти] його з руки на руку (Номис, 1864, № 337); // Пропускати через що-небудь або через себе. Словник української мови в 11 томах
перепускати — Перепуска́ти, -ка́ю, -єш сов. в. перепустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Пропускать, пропустить. 2) — через що. Перегонять, перегнать, просѣять, профильтровать. 3) Уступать, уступить. Кожне було скоріше своє перепустить, ніж попустить із хазяйського. Сим. 206. Словник української мови Грінченка