1. Фразеологічний словник української мови

пиво

завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу). Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками. Наймичка Килина, побачивши, яку кашу заварив Яків, побігла сказати Насті (Панас Мирний); — За що ж вам така покута чи кара? — Спитайте в Сагайдака. Він заварив цю кашу (М. Стельмах); Поїхав я до батька і розказав йому всю подію; він одмовив: — Сам заварив пиво, сам і хлебчи його! (Збірник про М. Кропивницького); — Так чому ж мовчав? — промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу (С. Скляренко).

ка́ші (пи́ва) не зва́риш (не нава́риш) з ким. Не домовишся, не дійдеш згоди, взаєморозуміння з кимсь. — Ні, з вами каші не звариш! — промовив голосно панич, закриваючи книжку (Панас Мирний); — Він, — каже (Гриць до Івана), — гордий. З ним не звариш каші (Л. Костенко); З дурнем пива не звариш (Укр.. присл..); (Копач:) З вами каші не навариш. Піду краще до криниці (І. Карпенко-Карий). звари́ти ка́шу. Безбородько відчув, що з Марком сьогодні можна буде зварити кашу (М. Стельмах).

навари́ти ка́ші (пи́ва, гірко́ї і т. ін.) кому і без додатка. Зробити щось небажане, неприємне і т. ін.; наробити лиха, завдати клопоту. Одні лише співчували йому пошепки .. Другі уникали розмови з ним. Мовляв, сам наварив каші, сам і їж (Д. Ткач); — Дай спокій, заступило мені, що я не бачив його перший. Наварив я собі пива (Ірина Вільде); Такий-то був той гадюка, що наварив нам гіркої на довгі роки! (П. Куліш).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиво — пи́во іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пиво — -а, с. Слабоалкогольний напій, що виготовляється звичайно з ячмінного солоду і хмелю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пиво — Пи́во, -ва, -ву; пи́ва, пив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пиво — ПИ́ВО, а, с. Малоалкогольний напій, що виготовляється звичайно з ячмінного солоду і хмелю. Вродилось .. пиво чорнеє з лимоном (І. Котляревський); Він тоді пив пиво .. Чисте, золоте, холодне пиво... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. пиво — пи́во: ◊ диви́тися як на мале́ пи́во вважати меншовартісним, неповноцінним; зневажати (ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. пиво — З цього пива не буде дива. З цього діла не буде користі. Не той пиво п’є, хто варить. Не той користає, хто працює. Чужим пивом свадьби не відбудеш. За чужий кошт не проживеш. Як є пиво, то п’єм, а як нема, то ждем. Жарт любителів пива. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. пиво — син. бірце, єлаха, пивасик. Словник жарґонної лексики української мови
  8. пиво — Слабоалкогольний (1,8-5,5% міцності) напій, який отримують у броварні шляхом спиртового бродіння (під впливом пивних дріжджів) пивного сусла, тобто ячмінного солоду з додатком екстракту хмелю; розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
  9. пиво — ПИ́ВО (малоалкогольний напій з ячмінного солоду і хмелю); ЕЛЬ (густий, міцний напій світлого кольору, що походить із Англії); ПО́РТЕР (міцний чорний напій). Якого пива наварили, таке й пийте (приказка); До Захара підійшов Бредлі і.. Словник синонімів української мови
  10. пиво — ПИ́ВО, а, с. Малоалкогольний напій, що виготовляється звичайно з ячмінного солоду і хмелю. Вродилось.. пиво чорнеє з лимоном (Котл., І, 1952, 170); Він тоді пив пиво.. Чисте, золоте, холодне пиво… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. пиво — Пиво, -ва с. Пиво. Грин. III. 533. Чуб. VII. 447. Прийди, серце, пива пити. Чуб. V. 187. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ном. № 256. ум. пивце. О. 1862. IV. 25. Словник української мови Грінченка