1. Фразеологічний словник української мови

пилок

пи́лом (пилю́кою, по́рохом і т. ін.) припада́ти / припа́сти. 1. Залишатися без ужитку, не використовуватися. Боже, він не слуха! Його робітня пилом припада. Флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (Л. Костенко); Результати нелегкої праці геологів припадають пилюкою на полицях (З газети); // Бути забутим, далеким і т. ін. Принесла мені весна Те, що пилом вже припало. Знов земля мені тісна, Знов повітря мені мало (Олександр Олесь). пилко́м припа́сти. І десь за тропою за голубою Дитинство і юність пилком припаде (А. Малишко). 2. Перестати існувати; щезнути, забутися. Було та минуло — вже й порохом припало..,— думав Ломицький,— небагато часу минуло, а вже обридло життя (І. Нечуй-Левицький). 3. Старіючи, ставати кволим, безсилим. Живу… Дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я пилом припадаю — якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу… (Марко Вовчок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пилок — пило́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пилок — див. пил Словник синонімів Вусика
  3. пилок — [пиелок] -лку, м. (на) -лку Орфоепічний словник української мови
  4. пилок — -лку, ч. 1》 Сукупність клітин, що розвиваються в пиляках тичинок насінних рослин і беруть участь у їх розмноженні. 2》 Особливий легкий наліт на крилах метеликів і на тілі деяких комах. Пилок на крилі метелика. || Схожий на пил наліт на овочах і фруктах. 3》 Зменш.-пестл. до пил 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пилок — (квітів) перга Словник чужослів Павло Штепа
  6. пилок — ПИЛО́К, лку́, ч. 1. Сукупність клітин, що розвиваються в пиляках тичинок насінних рослин і беруть участь у їх розмноженні. Жовті палички цвіту [жита] тихо гойдались на волосинках вздовж колосків, і непомітний пилок золотився на сонці (М. Словник української мови у 20 томах
  7. пилок — ПИЛО́К (квіткових рослин), ПИЛ розм.; ПЕРГА́ спец. (зібраний бджолами). Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе: — От і дочекалися тієї години, коли бджола — за пергою, а гадюка — за отрутою (М. Словник синонімів української мови
  8. пилок — ПИЛО́К, лку́, ч. 1. Сукупність клітин, що розвиваються в пиляках тичинок насінних рослин і беруть участь у їх розмноженні. Жовті палички цвіту [жита] тихо гойдались на волосинках вздовж колосків, і непомітний пилок золотився на сонці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. пилок — Пило́к, -лка́ м. ум. отъ пил. Словник української мови Грінченка