повернутися

де (куди́) не поверну́тися. Скрізь, усюди. Де не повернеться (козак заможний Клим), вона (доля) усюди з ним (Л. Глібов); Ті пишні великі очі так і сяють передо мною, як вечірня зоря, куди не повернуся (І. Нечуй-Левицький); Вже ворог оточив дороги, куди не повернись… (В. Сосюра).

ні́де (ні́як) (було́) поверну́тися. 1. Дуже тісно. Коли вперше з Петром Здором зайшов (Тиміш) до гуртожитку в призначену для них кімнату, Шпак накинувся на новачків: — Самим повернутися ніде (М. Колесник); За ними прийшли ще люди, так що в хаті ніде було повернутися (Григорій Тютюнник). 2. Дуже багато. Кругом їх набилося народу — повернутися ніяк (Панас Мирний).

поверну́лося ко́лесо істо́рії, книжн. Сталися зміни в чому-небудь. (Назар Петрович:) Що зробиш? Повернулося колесо історії. Так що тобі, хлопче, мабуть, доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).

поверну́тися / рідко поверта́тися спи́ною (спи́нами, плечи́ма і т. ін.) до кого—чого. Виявити байдужість, зневагу і т. ін. до кого-, чого-небудь, знехтувати ким-, чим-небудь. Раніше, щоб не допустити втрат урожаю, залучали шефів. З переходом на самофінансування і самоокупність шефи повернулися до нас спиною (З газети); — Люди повернулися до них спинами.. А оті запроданці нічого не бачать із своїх нір і гадають, що вони мають на людей вплив… (М. Ю. Тарновський);

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого—чого. Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Тим відрадніше пам’ятати, що скрізь у світі є. .. люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський); Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах).

поверта́тися / поверну́тися до життя́. Ставати знову здоровим. Він дихав якось переривчасто, з натугою, і лице його відвічувало незбавну радість людини, що повертається до життя (Григорій Тютюнник).

се́рце поверта́ється / поверну́лося. 1. чиє, до кого. Хто-небудь починає прихильно ставитися, відчувати симпатію, любов до когось (перев. після якогось непорозуміння, незлагоди, сварки і т. ін.). Ні, не таким було кохання його (Данила) до дівчини. Її серце вже поверталося до Нечуйвітра, коли Данило побачив Галину (М. Стельмах). 2. тільки док. се́рце поверну́лося у кого. Хто-небудь перейнявся співчуттям, жалем до когось. Очі йому від знемоги закрилися, зуби зціплені, вид страшний, грізний. У матері аж серце боляче повернулося од того виду страшного (Панас Мирний).

язи́к не поверта́ється / не поверну́вся у кого, кому і без додатка. Хто-небудь не може, не наважується або соромиться говорити про щось. Хто таки вимовляв виразно дяку, у других язик не повертався, і вони дякували поцілунками (Панас Мирний); Все б дядькові Йванові відповів без брехні, бо є такі люди, що їм сказати неправду просто не можеш, язик не повертається (О. Гончар); — У мене і язик не повернеться умовляти тебе (А. Головко); Дружині кортіло і про борг нагадати, але язик не повернувся (З газети). язи́к поверта́ється / поверну́вся. (Таня:) Ви чуєте, що він говорить! Та як у вас язик повернувся таке про Ракитіна подумати! (І. Кочерга); — Два роки — це таки строк… Може, й забувати стала? Таке запитати повернувся йому язик. Холодом мовчання відповіла на таку безтактність (О. Гончар).