1. Фразеологічний словник української мови

поганяти

поганя́ти до я́ми. Помирати. Як принести води та мочить сухарі, то лучче (краще) поганяй до ями (Укр.. присл..); Колись за Франца Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатинку, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями… (С. Чорнобривець); // Чекати смерті. Думка одна вже в мене тепер: поганяй до ями! (А.Тесленко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поганяти — поганя́ти 1 дієслово недоконаного виду підганяти; правити конем чи екіпажем поганя́ти 2 дієслово доконаного виду ганяти деякий час Орфографічний словник української мови
  2. поганяти — (батогом) підганяти, жм. паняти, (коней) правувати <�керувати> ким; (ким) П. верховодити над; ЖМ. їхати. Словник синонімів Караванського
  3. поганяти — див. веліти Словник синонімів Вусика
  4. поганяти — I -яю, -яєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Примушувати рухатися швидше, підганяючи батогом, нагайкою і т. ін. || Рушати з місця. || перен., розм. Примушувати робити що-небудь швидше. 2》 неперех. Спрямувати біг коня, екіпажу і т. ін.; правити. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поганяти — Поганя́ти, -ня́ю, -ня́єш, -ня́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. поганяти — ПОГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок. 1. кого і без прям. дод. Примушувати рухатися швидше, підганяючи батогом, нагайкою і т. ін. Який їхав – такий поганяв (Номис); – Гарапник тройчатий Сплети .. Коня поганяти (П. Словник української мови у 20 томах
  7. поганяти — ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГОНИТИ) (примушувати або допомагати швидше йти, їхати), ПОГАНЯ́ТИ, ГНА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ) розм., НУ́КАТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ розм., ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ) діал. — Док.: підігна́ти, нагна́ти, прину́кати, приспіши́ти. Словник синонімів української мови
  8. поганяти — ПОГАНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок. 1. перех. і без додатка. Примушувати рухатися швидше, підганяючи батогом, нагайкою і т. ін. Який їхав — такий поганяв (Номис, 1864, № 7973); — Гарапник тройчатий Сплети.. Коня поганяти (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
  9. поганяти — Поганя́ти, -ня́ю, -єш гл. Погонять. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. Оре милий своїм плугом, чужа мила поганяв. Мет. 57. Словник української мови Грінченка