1. Фразеологічний словник української мови

позаду

залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) поза́ду (за собо́ю, поза́д се́бе) кого. Випереджати, перевершувати кого-небудь у досягненні чогось. Поет (Т. Шевченко), який вийшов з кріпаків, яскравістю свого таланту, ніжністю ліричних почуттів залишив позаду багатьох видатних майстрів європейської лірики (З журналу); Іноді здавалося, що учень лишає за собою вчителя (З газети).

залиша́тися (лиша́тися) / залиши́тися (лиши́тися) поза́ду. Відставати в чомусь від кого-небудь. — Я старий. Але поки я живий — я йду вперед. Пам’ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (О. Довженко); Він (Санжар) хлопцями пишався, його улюбленець Захар позаду не лишався (П. Дорошко); Вона — на другому плані! Тепер Ніна Коробейник лишилася позаду (О. Донченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позаду — поза́ду 1 прислівник незмінювана словникова одиниця поза́ду 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. позаду — I присл. 1》 Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. || Услід за ким-, чим-небудь; прот. попереду. || За спиною в кого-небудь. || На одному з кінців чого-небудь (на противагу тому, що попереду). 2》 У минулому. II прийм. з род. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаду — ПОЗА́ДУ¹, присл. 1. Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду, на якомусь височенному причіпку (Марко Вовчок); Аж вийшовши з балки.. Словник української мови у 20 томах
  4. позаду — ЗЗА́ДУ (із задньої сторони, зворотного боку, із спини), ІЗЗА́ДУ, ПОЗА́ДУ, ПОЗА́Д, ПОЗАТИ́ЛЛЮ діал. Світло прожекторів.. ззаду освітлює колишнього матроса (Ю. Яновський); Противник поспішно відходив на Будапешт, мінуючи позад себе шосе (О. Словник синонімів української мови
  5. позаду — Поза́ду, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. позаду — ПОЗА́ДУ¹, присл. 1. Ззаду, за ким-, чим-небудь, на деякій відстані від когось, чогось. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду, на якомусь височенному причіпку. (Вовчок, І, 1955, 118); Аж вийшовши з балки.. Словник української мови в 11 томах
  7. позаду — Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся. Словник української мови Грінченка