1. Фразеологічний словник української мови

позбути

позбува́ти / позбу́ти жир (жи́ру). Худнути. (Храпко:) Їй-Богу пострижу (Дуню)! Хай лиш там свого жиру позбуде (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позбути — позбу́ти дієслово доконаного виду позбутися Орфографічний словник української мови
  2. позбути — -уду, -удеш, док., перех. Те саме, що позбутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позбути — ПОЗБУ́ТИ, у́ду, у́деш, док., що, чого. Те саме, що позбу́тися. – Підождіть трохи, позбудуть панята батьківське добро, та раді будуть і наймичкам, аби їх хлібом годували! (Панас Мирний); Так загасли почування, Молодецтво одійшло. Словник української мови у 20 томах
  4. позбути — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)... Словник синонімів української мови
  5. позбути — ПОЗБУ́ТИ, у́ду, у́деш, док., перех. Те саме, що позбу́тися. — Підождіть трохи, позбудуть панята батьківське добро, та раді будуть і наймичкам, аби їх хлібом годували! (Мирний, III, 1954, 232); Так загасли почування, Молодецтво одійшло. Словник української мови в 11 томах