1. Фразеологічний словник української мови

почути

за версту́ почу́єш (чу́ти, мо́жна почу́ти) кого, що. Відразу можна розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь. — Строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш (М. Стельмах).

(і) сло́ва не почу́єш (не почу́єте, не чу́ють і т. ін.) від кого. Хто-небудь мовчазний, сором’язливий, неговіркий і т. ін. (Гебрей:) Я мушу знать, що я тут раб рабів, що він мені чужий, сей край неволі, що тут мені товаришів нема. Більш ти від мене й слова не почуєш! (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почути — почу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почути — див. почувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почути — ПОЧУ́ТИ див. почува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. почути — ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. почути — Почу́ти, -чу́ю, -чу́єш, -чу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. почути — ПОЧУ́ТИ див. почува́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. почути — Почути, -ся см. почувати, -ся. Словник української мови Грінченка