1. Фразеологічний словник української мови

появити

о́чі появи́ти (показа́ти) де, куди, до кого. З’явитися десь, навідатися кудись, до когось. Тепер стидно в селі і очі появити: довіку будуть дражнити чорною радою! (П. Куліш); Такий мені сором, що вже швидко не можна буде далі мені між люди і очей появить (І. Нечуй-Левицький); (Храпко:) А двісті рублів узяв (Тихоненко), як одну копієчку взяв, та три роки ні кує, ні меле. Хоч би очі коли появив (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. появити — появи́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. появити — див. появляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. появити — ПОЯВИ́ТИ див. появля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. появити — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови
  5. появити — Появи́ти, -влю́, -яви́ш, -влять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. появити — ПОЯВИ́ТИ див. появля́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. появити — Появи́ти, -ся см. появляти, -ся. Словник української мови Грінченка