1. Фразеологічний словник української мови

прадід

з ді́да-пра́діда (з ді́да й пра́діда). 1. Споконвіку, одвічно. Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко); Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей. Така вже в нас традиція з діда-прадіда (З газети); Це ж земля наша, з діда й прадіда (Б. Грінченко); з діді́в і пра́дідів. — Ми таки кривдянські Посмітьохи з дідів і прадідів,— знов сказав Микола (І. Нечуй-Левицький); з пре́дка, з ді́да. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде, — З предка, з діда .. Незавидний жив козак (Л. Боровиковський). 2. Спадковий, уроджений. Багатирка була Марусина мати з діда-прадіда (П. Куліш); Іван Темний з діда-прадіда — селянин, все життя по господарству порався (Остап Вишня).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прадід — пра́дід іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прадід — див. дід Словник синонімів Вусика
  3. прадід — [прад'ід] -да, м. (на) -дов'і/-д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. прадід — -а, ч. 1》 Батько діда чи баби. 2》 перев. мн. Люди минулих поколінь; предки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прадід — ПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько діда чи баби. [Неріса:] Чим винен Меценат, що дід його чи, може, прадід з еллінами бився? (Леся Українка); На стіні Висів триструнний інструмент.., Що прадід ще на ньому, певне, грав... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. прадід — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст. Словник синонімів української мови
  7. прадід — Пра́дід, -да; -діди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прадід — ПРА́ДІД, а, ч. 1. Батько діда чи баби. [Неріса:] Чим винен Меценат, що дід його чи, може, прадід з еллінами бився? (Л. Укр., III, 1952, 441); На стіні Висів триструнний інструмент.. Словник української мови в 11 томах
  9. прадід — Прадід, -да м. Прадѣдъ. Рудч. Ск. І. 62. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213. Словник української мови Грінченка