1. Фразеологічний словник української мови

придержати

приде́ржати / приде́ржувати язи́к ((свого́) язика́) (за зуба́ми). Утриматися від висловлення; змовчати. Але на цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Л. Смілянський); — І ти, Павле Григоровичу, придержав язика за зубами (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придержати — приде́ржати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. придержати — див. придержувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. придержати — ПРИДЕ́РЖАТИ див. приде́ржувати. Словник української мови у 20 томах
  4. придержати — БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
  5. придержати — Приде́ржати, -де́ржу, -жиш, -жать; приде́рж, -де́ржте і -держи́, -держі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. придержати — ПРИДЕ́РЖАТИ див. приде́ржувати. Словник української мови в 11 томах
  7. придержати — Приде́ржати, -ся см. придержувати, -ся. Словник української мови Грінченка