1. Фразеологічний словник української мови

прислати

сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) (за рушника́ми) до кого і без додатка, етногр. Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів (до Марійки) (М. Стельмах); Зачали парубки засилати старостів до дівчат (Г. Квітка-Основ’яненко); Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (Казки Буковини..); — За півгодини Микита дістав згоду Прісиних батьків, щоб прислати старостів (А. Кащенко). посила́ти за рушника́ми. Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Т. Шевченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прислати — присла́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прислати — [приеслатие] приешл'у, приешлеш, приешлеимо, приешлеите; нак. приешли, приешл'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. прислати — див. присилати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прислати — ПРИСЛА́ТИ див. присила́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. прислати — ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. прислати — ПРИСЛА́ТИ див. присила́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. прислати — Прислати, -ся см. присилати, -ся. Словник української мови Грінченка