1. Фразеологічний словник української мови

приступити

і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М. Коцюбинський). ані́ приступи́ти. Дивиться (Варка), наче зараз тебе з’їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити… (Марко Вовчок). 2. до чого. Занедбаний, захаращений, майже непридатний. хоч і не приступа́йся. Колись новісінькі дощані ноші, тепер уквітчані недбайливими латками та наліпленими шарами цементу, лякали, хоч і не приступайся до них (Іван Ле).

приста́ти / пристава́ти з ноже́м до го́рла. Настирливо вимагати чого-небудь від когось. — Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник). приступи́ти з го́стрим ноже́м до го́рла. — А от як ці брати приступлять з гострим ножем до горла, то тоді й пізнають, що воно за брати (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приступити — приступи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приступити — Приступи́ти, приступа́ти. Підійти, наблизитися. ● Без бука не приступай — і не підходь, і не підступишся (про зарозумілих, гордих людей). Українська літературна мова на Буковині
  3. приступити — [приеступитие] -пл'у, -упиеш, -упл'ат'; нак. -пи, -п'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. приступити — див. приступати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. приступити — ПРИСТУПИ́ТИ див. приступа́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. приступити — НАСІДА́ТИ на кого і без додатка, розм. (вперто приставати до кого-небудь з докорами, лайкою, звинуваченнями тощо), НАСІДА́ТИСЯ розм., НАПОСІДА́ТИСЯ розм.; НАСТУПА́ТИ розм., ПРИСТУПА́ТИ до кого і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  7. приступити — ПРИСТУПИ́ТИ див. приступа́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. приступити — Приступа́ти, -па́ю, -єш сов. в. приступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. І приступивши, приторкнувся до нар. Єв. До невістки страшно й приступити. Чуб. V. 732. Словник української мови Грінченка