провести

гна́ти (прова́дити) / погна́ти (прове́сти) химе́ри. Говорити нісенітниці, дурниці. — Такі слова і кожна темна баба, і кожен злий чоловік скаже, а тобі, чоловікові письменному, розумному і доброму — тобі такі химери провадити і сором і гріх (Ганна Барвінок); — Не слухайте, се він перепивсь, та сп’яну химери погнав (Г. Квітка-Основ’яненко).

проводи́ти / прове́сти в життя́ що. Здійснювати, втілювати на практиці що-небудь. Директори пробували проводити в життя нові реформи (З газети); (Огнєв:) Чекаю на запитання. (Горлов:) А чого чекати? Розкажи, чому оперативний план не провів у життя? (О. Корнійчук).

прово́дити / прове́сти лі́нію чию. Діяти відповідно до чого-небудь, згідно з чимсь. Письменники України готові проводити лінію Верховної Ради республіки на розбудову суверенної України (З газети).

прово́дити / прове́сти межу́ між ким—чим. Відокремлювати, розглядати як не рівноцінне, не рівнозначне за сутністю, значенням і т. ін. Я і сам знаю, що не можна провести межу між живим і мертвим; що не тільки жиють, а на життя мають таке саме право рослини і навіть камінь… (М. Коцюбинський).

прово́дити / прове́сти очи́ма (по́глядом) кого. Довго, не відриваючись, дивитися на кого-небудь, услід комусь. Горпина стоїть на хатньому порозі біла, як хустка, і проводить того москаля очима (Марко Вовчок); Учнів молодших класів Мартин Іванович проводить поглядом до самої роздягальні (О. Копиленко).

прово́дити (роби́ти, наводи́ти) / прове́сти (зроби́ти, наве́сти) парале́ль. Порівнювати, зіставляти (однакові або однорідні) явища. (Майстер:) Зробімо паралель: вам дорогий ваш хист, мені — наука (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провести — провести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провести — [провеисти] -еиду, -еидеш, -еидеимо, -еидеите; мин. проув'іў, -веила; нак. -еиди, -еид'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. провести — див. проводити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. провести — ПРОВЕСТИ́ див. прово́дити. Словник української мови у 20 томах
  5. провести — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ... Словник синонімів української мови
  6. провести — Прове́сти́, -веду́, -веде́ш; прові́в, -вела́, -вели́; прові́вши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. провести — ПРОВЕСТИ́ див. прово́дити. Словник української мови в 11 томах
  8. провести — Провести, -ся см. проводити, -ся. Словник української мови Грінченка