продати

ку́пить і прода́сть, зі словоспол. таки́й, що.Підступний, ненадійний, лицемірний. Лушня такий чоловік, що купить і продасть (Панас Мирний).

продава́ти / прода́ти ду́шу кому. Втрачати свою гідність, даючи згоду служити комусь; зраджувати. — Мені злодій давав півсотні карбованців, щоб я нікому не казав, а я йому: і за сто не продам душі своєї! (М. Рильський); Для науки я і до чорта пішов би, як один німецький учений, тільки так, щоб душі не продати (М. Стельмах); І напевне ж таки, не зачеплять вони (гасла й заклики “Пияцтву — бій”) і тих, хто вже продав свою душу зеленому змієві (З журналу). продава́ти ду́шу дия́волу. Диваки, вбивають себе над рукописом, фарбами, продають душу дияволу за какофонію звуків.., пнуться до безсмертя.., а воно, безсмертя, поруч (В. Дрозд).

прода́ти о́чі псо́ві. Втратити гідність задля якоїсь вигоди, користі. — Розспівався. Найшов час!..— Не чіпайте його, хлопці,— подалі від лиха.— Усе скупив, бо псові очі продав!.. — Наїв черево на чужому горі (М. Стельмах).

рі́дного ба́тька прода́сть. Хто-небудь непорядний, здатний зрадити, вчинити підлість. — Знаємо ми таких приятелів (станового). Вони вам за медалю рідного батька продадуть! — тикаючи пальцем, гукав Пищимуха (Панас Мирний).