підгвинчувати

підкру́чувати (закру́чувати, підгви́нчувати і т. ін.) / підкрути́ти (закрути́ти, підгвинти́ти і т. ін.) га́йку (га́йки) кому. 1. Посилювати вимоги до кого-небудь, підтягувати в роботі когось, вдаючись до суворих заходів. Раз він підкручував усім гайку, то не міг же обминути Барила (В. Кучер); Я буду крутий за правду і за інтереси нашого колгоспу, коли треба, горло перегризу, а спуску не дам. І прошу не ображатися, коли комусь і закручу гайку (В. Кучер). 2. Напружуючи сили, підтягуватися в роботі. — Не турбуйтесь! Ось намацаємо слабкі місця, підкрутимо з вашою допомогою гайки і візьмемо темпи (Г. Коцюба); (Майстер:) Книш, підгвинти гайку і покріпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (І. Микитенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

підгвинчувати — підгви́нчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
підгвинчувати — -ую, -уєш, недок., підгвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. Загвинчувати додатково, ще трохи. || перен., розм. Збуджуючи кого-небудь, настроювати, підбурювати на якісь дії, вчинки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
підгвинчувати — ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., кого, що. Загвинчувати додатково, ще трохи. * Образно. [Майстер:] Книш, підгвинти гайку і покріпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (І. Микитенко); // перен., розм. Словник української мови у 20 томах
підгвинчувати — ЗАГВИ́НЧУВАТИ (закріплювати чи доводити до потрібного положення, обертаючи за гвинтовою нарізкою), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ШРУБУВА́ТИ діал.; ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПІДТЯГА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
підгвинчувати — ПІДГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГВИНТИ́ТИ, нчу́, нти́ш, док., перех. Загвинчувати додатково, ще трохи. *Образно. [Майстер:] Книш, підгвинти гайку і покріпись. Дивись на мене: я вже старий чорт, а не здихаю (Мик., І, 1957, 31); // перен., розм. Словник української мови в 11 томах