підкинути
підкида́ти (підсипа́ти) / підки́нути (підси́пати) жа́ру. 1. Викликати, посилювати запал у кого-небудь, спонукати когось до інтенсивнішої дії. Коли скрипка починала підсипати жару й лоскотати танцюристці жили, молодиця не витримувала .. і кидалась в танець (М. Коцюбинський); Кривий мій дибає Пегас. А як підкинуть жару, Сюди-туди сіпне — і враз Підскочить аж під хмару! (Переклад М. Лукаша і В. Мисика). 2. Говорити про кого-, що-небудь з іронією, глумом, осудом і т. ін. аби ускладнювати стосунки з кимсь, сприяти посиленню неприємних емоцій. Довгенько мовчали по тому. Іронічний Василь Сіромаха немов не хотів підкидати жару. А воно само собою склалося (В. Большак).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкинути — підки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підкинути — див. підкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підкинути — ПІДКИ́НУТИ див. підкида́ти. Словник української мови у 20 томах
- підкинути — Ну, -неш, док. 1. Принести. Підкинь мені конспект, будь ласка. 2. Дістати, знайти. Якщо це можливо, підкинь мені ці матеріали. 3. Створити. Блін, оце підкинули ситуацію... ◇ Підкинути проблем — створити проблемну ситуацію. Словник сучасного українського сленгу
- підкинути — ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ) (при розмові включати свої слова в чиєсь мовлення), ДОКИДА́ТИ розм., ПІДКИДА́ТИ (ПІДКИ́ДУВАТИ) розм., ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ) розм., ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм., ВТУ́ЛЮВАТИ (УТУ́ЛЮВАТИ), ВТУЛЯ́ТИ (УТУЛЯ́ТИ). — Док. Словник синонімів української мови
- підкинути — ПІДКИ́НУТИ див. підкида́ти. Словник української мови в 11 томах
- підкинути — Підкинути, -ся см. підкидати, -ся. Словник української мови Грінченка