підметок

(і) в підме́тки ((і) на ла́тку) не годи́тися кому. Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому (Івану Ліснякові) в підметки (М. Зарудний); Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний).

на ходу́ підме́тки рва́ти (зрива́ти). Сміливо, рішуче, відчайдушно діяти; вміло, вправно робити що-небудь. — Тільки не спи, Жоржику, бо тут вештаються такі художники, що на ходу підметки рвуть (В. Міняйло); — Я .. знав чимало таких, що в тилу, як то кажуть, на ходу підметки зривали, а тут, перед лицем смерті, ставали жалюгідними боягузами (О. Гончар).

стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. (Макар:) Ще не одну пару підметок стопче (Артем), поки дійде до генерала (І. Корнієнко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підметок — підме́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підметок — -тка, ч. Те саме, що підметка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підметок — ПІДМЕ́ТОК див. підме́тка. Словник української мови у 20 томах
  4. підметок — Підме́ток, -ме́тка; -ме́тки, -тків (ч. р.) і підме́тка, -тки, -тці; -ме́тки, -ток (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)