1. Фразеологічний словник української мови

підмочити

підмо́чувати (хита́ти) / підмочи́ти (розхита́ти) репута́цію (авторите́т). Певними вчинками, діями і т. ін. створювати негативну думку про кого-небудь, заплямовувати когось. Народжена дитина не захотіла підмочувати чисту репутацію святого отця і вирішила стати янголятком — умерти (Ф. Малицький); Треба, щоб це було недозволеною річчю — хитати репутації тих, чиєю творчістю ми хочемо збагатити нашу духовну скарбницю (О. Кундзич); Історія з капустою сильно підмочила репутацію Миколи Проця (В. Бабляк); Знову п’ятірня (Авксентія Веремійовича) повзає по лисині .. — Підмочив Василь свій авторитет. Оте чаркування… (В. Большак). підмо́чена репута́ція. — Репутація в мене підмочена, Дмитре Івановичу,— згодом озвався Бубон .. Всі вважають мене якимсь… баламутом (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмочити — підмочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підмочити — див. підмочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмочити — ПІДМОЧИ́ТИ див. підмо́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. підмочити — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. підмочити — ПІДМОЧИ́ТИ див. підмо́чувати. Словник української мови в 11 томах
  6. підмочити — Підмочи́ти см. підмочувати. Словник української мови Грінченка