підтягнути

підтяга́ти (підтя́гувати) / підтягти́ (підтягну́ти) живі́т. Бути напівголодним, обмежувати себе в їжі; недоїдати. Там кухонь польових немає. В тилу владає інших світ. Згубив картки свої в трамваї,— Сиди і підтягай живіт (А. Малишко); От тільки з харчами та з водою у нас тугувато. Що ж, уріжемо пайок, іншого виходу немає. Підтягнемо животи (Д. Ткач).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтягнути — підтягну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підтягнути — див. підтягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підтягнути — ПІДТЯГНУ́ТИ див. підтяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підтягнути — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підібра́ти (підобра́ти), підтягти́, підтягну́ти. Словник синонімів української мови
  5. підтягнути — ПІДТЯГНУ́ТИ див. підтяга́ти. Словник української мови в 11 томах