підійматися

(аж) воло́сся підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т. ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т. ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка. Кому-небудь стає дуже страшно. (Зачепиха:) Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну (війну), — волосся догори підіймається (М. Кропивницький); — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний); Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський); Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути... Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору... (Панас Мирний); Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує — аж волосся догори стало (Ю. Збанацький). чуб уго́ру полі́з. Аж ось... загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий... Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було,— вже вони не пам’ятають (С. Васильченко).

підніма́тися (підійма́тися, підво́дитися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, підвести́ся і т. ін.) з руї́н (з по́пелу, із зга́рищ і т. ін.). Відбудовуватися, відроджуватися. Один за одним піднімалися з руїн заводи, шахти, залізниці (З газети). підня́тися з руї́н і по́пелу. Сплюндрований колись фашистами, піднявся з руїн і попелу Київ — квітуче місто над Дніпром-Славутичем (З газети).

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) (ви́ще) кого, від кого, над ким. Ставати набагато кращим від кого-небудь, значно перевершувати кого-небудь у чомусь. Талант молодої вчительки на голову вище підіймався від усіх просвітян волості (С. Васильченко); Агроном у своїх доводах і твердженнях на голову вище піднявся від усіх тих, хто йому давав поради (З журналу); Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (О. Довженко).

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого. Ставати таким, як хтось інший у чому-небудь. Розширюється оптова торгівля, підвищується роль прямих зв’язків, посилюється вплив споживача на виробника продукції. Тому й надалі треба намагатися піднятися до рівня кращих якостей продукції (З журналу).

ру́ки не підійма́ються (не підніма́ються, не здійма́ються і т. ін.). 1. до чого і без додатка. Кому-небудь не хочеться нічого робити (від поганого настрою, втоми і т. ін.). Треба їй (Олені) поспішати, щоб вспіти, так щось руки не підіймаються (Г. Квітка-Основ’яненко); Їй (Марії) і не хочеться ні до чого прийматися; руки не здіймаються (Панас Мирний); Вечорами, коли (Надія) поверталася з роботи, в неї ні до чого не знімалися руки (С. Чорнобривець). 2. Уживається для вираження безвихідного становища, безпорадності і т. ін. Бився, бився він отак, а чим далі, лиш гірше. Таке безголів’я, що й руки не піднімаються. Взяв він та й женився удруге (Г. Хоткевич).