1. Фразеологічний словник української мови

рожен

лі́зти (грубо пе́рти, пе́ртися і т. ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́). 1. Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); // Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив (Левчину), гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); // Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лі́зти на ро́ги. Марко сам нав’язується на біду. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко). 2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось усупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); (Андрій:) Не твого носа це діло. (Семен:) Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).

як (мов, на́че і т. ін.) живце́м пекти́ся на рожні́. Хвилюватися, переживати, почувати себе дуже ніяково, тривожно від сорому, ганьби і т. ін. — Еге, хай постоїть собі з краденою довбнею,— почулося звідусіль .. Кавун слухав і наче живцем пікся на рожні. Він люто зиркав спідлоба на людей і не знав, що з ним діється (П. Козланюк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рожен — роже́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рожен — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. рожен — -жна, ч. 1》 Довга палиця з загостреним кінцем. || Гострий кілок у санях. 2》 Металевий прут, на якого настромлюють м'ясо, рибу для смаження на вогні. Лізти (полізти, іти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рожен — РОЖЕ́Н, жна́, ч. 1. Довга палиця з загостреним кінцем. Штрикали рожнами в ожеред соломи, в полову в клуні. Тихін ходив мовчки за людьми по подвір'ю. – Та що ж таке трапилось? – Кооператив обікрадено сю ніч (А. Головко); – Пам'ятає пан .. Словник української мови у 20 томах
  5. рожен — Роже́н, рожна́; рожни́, -жні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рожен — РОЖЕ́Н, жна́, ч. 1. Довга палиця з загостреним кінцем. Штрикали рожнами в ожеред соломи, в полову в клуні. Тихін ходив мовчки за людьми по подвір’ю. — Та що ж таке трапилось? — Кооператив обікрадено сю ніч (Головко, II, 1957, 155); — Пам’ятає пан.. Словник української мови в 11 томах
  7. рожен — Рожен, -жна м. 1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен. Ном. № 13199. 2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Г. Барв. 323. Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце. Чуб. V. 10. Словник української мови Грінченка