розгорнути

розгорта́ти / розгорну́ти па́рус. Виходити в плавання. — А ви, значить, знову в рейс? Знов розгортаєте парус? — зверталися рибалки до капітана (О. Гончар).

розправля́ти (розгорта́ти) / розпра́вити (розгорну́ти) кри́ла. 1. Повною мірою виявляти свої сили, здібності, можливості і т. ін. Після себе залишили (Дарина і Андрій Гайворони) добро. Добро і дітей… Старший з них розправляє крила… (М. Зарудний); Якби тому хлопцеві дати можливість розправити крила! Якими талантами, якою глибиною мислі, яким дотепом, яким генієм у винахідництві, якою красою мови й пісні блиснув би він перед світом (Ірина Вільде); І якщо розгорнути крила Вам поможе цей кволий такт, Знать не дурно ти, серце, билось. І згоріло не просто так! (С. Караванський); // Діяти рішуче, сміливо, енергійно. Тут (у партизанському загоні) він розправив крила, і командир загону словак Ян Смрек сказав: — Ти став орлом, друже (Н. Рибак). 2. Набирати сили, могутності, всебічно розвиватися. Спи спокійно, поет! Україна твоя вже розправила крила орлині так, як мріяв колись ти в жагучих піснях, на засланні, в тяжкій самотині (В. Сосюра); Йому лише за тридцять, але за його плечима вже розправляє крила слава (М. Слабошпицький); // Змінюватися, завойовуючи право на розквіт і т. ін. Розправляй же, мій народе, свої дужі крила (Коломийки); Молоде підприємство почало впевнено розправляти крила (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгорнути — розгорну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгорнути — див. розгортати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгорнути — РОЗГОРНУ́ТИ див. розгорта́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розгорнути — РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розгорнути — РОЗГОРНУ́ТИ див. розгорта́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. розгорнути — Розгорнути, -ся см. розгортати, -ся. Словник української мови Грінченка