1. Фразеологічний словник української мови

роздушити

роздави́ти (роздуши́ти) півлі́тру (чве́ртку, пля́шку і т. ін.), фам. Розпити спиртне. Шпилька підвівсь і мовить: — Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо… (Є. Кравченко); — А пошукай-но, жінко, чи не знайдеться в тебе погрітися нам чим-небудь після дороги? — сказав Матвій, скидаючи кожуха.— Ми з Іванком не відмовимось чвертку роздушити (В. Москалець).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздушити — роздуши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздушити — див. роздушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздушити — РОЗДУШИ́ТИ див. розду́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. роздушити — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
  5. роздушити — Роздуши́ти, -душу́, -ду́шиш, -ду́шать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. роздушити — РОЗДУШИ́ТИ див. розду́шувати. Словник української мови в 11 томах
  7. роздушити — Роздуши́ти, -шу́, -шиш гл. Раздавить. Словник української мови Грінченка