розквасити

розква́сити гу́би. 1. Розплакатися. — О, синочку мій! — аж руки бабуся ламає.— Ну, чого розквасила губи? — обзивається чернець з прихожої.— Молиться йди (А. Тесленко); Маруся ж розквасила губи, і з очей їй покотилися на червоні щоки великі, як дощові краплини, сльози (Л. Юхвід). 2. Задаватися, чванитися. (Маруся:) Розквасить губи (Одарка) та й дума, що ось-то яка я красуня!.. Хороша, як курка задрипана! (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквасити — розква́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розквасити — див. розквашувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розквасити — РОЗКВА́СИТИ див. розква́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розквасити — РОЗКВА́СИТИ див. розква́шувати. Словник української мови в 11 томах