розплутувати

розплу́тувати (розмо́тувати) / розплу́тати (розмота́ти) клубо́к (клубка́, клубки́) чого і без додатка. Розкривати, з’ясовувати суть складної, вигадливої справи; намагатися щось зрозуміти. — Бачите, що робиться? Без ножа ріжуть. Я хочу завтра поїхати до вас, щоб разом з Божком розплутати цей клубок (С. Журахович); Він певен, що натрапив на кінець ниточки, але як розплутати клубка, не знає. Перше, що треба,— це розшифрувати таємний зміст цидулки (О. Слісаренко); У Василькові перебувають польські та російські судді, щоб розплутувати клубки прикордонних чвар, чимало товчеться купців, кипить торгівля, чути мову багатьох народів (Р. Чумак); Гандзюк уважав чомусь, що його будуть допитувати першого: старший же він, і з нього, виходить, треба розмотувати клубка! (Д. Косарик); Якщо спробувати розмотати весь клубок останніх подій, то, здається мені, все почалося саме з приїзду Зізі (П. Загребельний). ни́точку розплу́тати. Сирота глумливо гмукнув. Добре, що одного злапав (браконьєра), це ниточку розплутає (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розплутувати — (упорядковувати щось замотане) розмотувати, розвивати, розкручувати. Словник синонімів Полюги
розплутувати — розплу́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
розплутувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
розплутувати — -ую, -уєш, недок., розплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розправляти, розмотувати або розв'язувати що-небудь заплутане. 2》 перен. Розбиратися в чому-небудь складному, заплутаному, робити щось складне, заплутане ясним, зрозумілим. Великий тлумачний словник сучасної мови
розплутувати — РОЗПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Розправляти, розмотувати або розв'язувати що-небудь заплутане. Згинаючися в вузол, розплутувала [Маруся] ремені на ногах, пальці собі покривавила (Г. Словник української мови у 20 томах
розплутувати — РОЗМО́ТУВАТИ (що-небудь змотане, скручене або намотане на щось — нитки, дріт і т. ін.), РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗСО́ТУВАТИ, РОЗСНО́ВУВАТИ розм. (щось змотане); РОЗПЛУ́ТУВАТИ (щось заплутане). — Док.: розмота́ти, розкрути́ти, розсота́ти, розснува́ти, розплу́тати. Словник синонімів української мови
розплутувати — Розплу́тувати, -плу́тую, -плу́туєш; розплу́тати, -плу́таю, -плу́таєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розплутувати — РОЗПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Розправляти, розмотувати або розв’язувати що-небудь заплутане. Згинаючися в вузол, розплутувала [Маруся] ремені на ногах, пальці собі покривавила (Хотк. Словник української мови в 11 томах