1. Фразеологічний словник української мови

розігнатися

не розжене́шся перев. на чому. Неможливо що-небудь зробити, вдіяти за наявних обставин, умов. На такому наділі не розженешся, хіба що в петлю до панів та глитаїв залізеш, і зашморгнуть вони тебе, що й землиці тій не рад (І. Цюпа).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розігнатися — розігна́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розігнатися — [роз'ігнатиес'а] рож:еинус'а, рож:еинес':а, рож:еинец':а, рож:еинеимос'а, рож:еинеитес'а, рож:еинуц':а; нак. рож:еинис'а, рож:еин'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. розігнатися — див. розганятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розігнатися — РОЗІГНА́ТИСЯ див. розганя́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. розігнатися — РОЗБІ́ГТИСЯ (почати бігти, поступово набираючи швидкість), РОЗІГНА́ТИСЯ. — Недок.: розбіга́тися, розганя́тися. От і почали вони битися — аж земля гуде. Словник синонімів української мови
  6. розігнатися — РОЗІГНА́ТИСЯ див. розганя́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. розігнатися — Розганя́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. розігнатися, розженуся, -нешся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться. Чуб. V. 163. Під ним кінь вороний розігнався. Чуб. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Да розігналися малі діти, як чорная хмара. Чуб. Словник української мови Грінченка