скаменілий

(як (мов, ні́би і т. ін.)) скам’яні́ти (скамені́ти) (на мі́сці). 1. Стати нерухомим, завмерти під впливом якогось сильного враження, переживання і т. ін.; заціпеніти. — Біжи за мішками, а він — як скам’янів — і не рухнеться (А. Головко); Серце Хариті закалатало в грудях з переляку; потому наче спинилось, і Харитя скаменіла на місці (М. Коцюбинський). 2. зі сл. сиді́ти, стоя́ти і т. ін. Без найменшого руху; нерухомо. Галецька сиділа на тапчані, неначе скам’яніла (І. Нечуй-Левицький); Орися стояла за крок від матері, мов скам’яніла, лицем до розлючених баб (Л. Юхвід). як (мов, ні́би і т. ін.) скам’яні́лий (скамені́лий). Самсон стоїть, мов скам’янілий, Блідий, і мовчки вислуха́є (вислуховує) Оту зневагу (Леся Українка); Новина так приголомшила мене, що якийсь час я, ніби скам’янілий, не міг рушити з місця (Д. Бедзик); І став, зажурився, Аж весь похилився Козак скам’янілий неначе (М. Вороний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаменілий — скамені́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скаменілий — див. скам'янілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скаменілий — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. скаменілий — СКАМЕНІ́ЛИЙ див. скам’яні́лий. Словник української мови в 11 томах
  5. скаменілий — СКАМЕНІ́ЛИЙ див. скам'яні́лий. Словник української мови у 20 томах
  6. скаменілий — див. твердий Словник синонімів Вусика
  7. скаменілий — Скам’я[ме]ні́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. скаменілий — Скаменілий, -а, -е = скам'янілий. Словник української мови Грінченка