1. Фразеологічний словник української мови

склепити

не склепля́ти / не склепи́ти оче́й (о́чі). Не спати, не могти заснути. Дрімала лише куховарка, а Докія й очей не склепляла (В. Кучер); Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей (П. Панч); Знає напевне він, що до самого ранку не склепить очі в тривозі (А. Головко).

склепи́ти о́чі. Заснути. Не стелившись, полягали спати, але чи склепив хто очі на часинку? (А. Головко); Лише перед світанком склепила (Марійка) очі, але зараз же і прокинулась (О. Донченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склепити — склепи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. склепити — див. склепляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склепити — СКЛЕПИ́ТИ див. склепля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. склепити — ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИ рідко. — Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить (Роман) по чолу і чомусь заплющує очі (М. Словник синонімів української мови
  5. склепити — Склепи́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. склепити — СКЛЕПИ́ТИ див. склепля́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. склепити — Склепити, -плю, -пиш гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2) — о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер. — руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. Екатер. г. — зуби. Стиснуть зубы. Словник української мови Грінченка