сплатити

сплати́ти борг (борги́) кому. 1. Віддячити кому-небудь за щось хороше або за добре ставлення до себе. Ця операція була для нього особливою: доля надала йому можливість саме зараз сповна сплатити борг людині, яка колись вирвала його з пазурів смерті (І. Головченко та О. Мусієнко). 2. Помститися кому-небудь за вчинене зло, неприємність. — Головне, я тепер всім своїм колишнім партайгеносе сповна сплачу борги. Ну, начувайтеся ж! (І. Головченко та О. Мусієнко).

спла́чувати / сплати́ти дань (дани́ну) кому, чому. Високо, належним чином оцінювати кого-, що-небудь. — Не картайте себе,— сказала Ірен.— Це просто данина молодості, яку ми всі так чи так сплачуємо (В. Підмогильний); Ну, от і добре. Музі дань сплатив я (М. Рильський);

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплатити — сплати́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сплатити — [сплатитие] -ачу, -атиеш; нак. -ати, -ат'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. сплатити — див. сплачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сплатити — СПЛАТИ́ТИ див. спла́чувати. Словник української мови у 20 томах
  5. сплатити — ПЛАТИ́ТИ кому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ОПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИ кого, УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ) заст.; ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. сплатити — Сплати́ти, -чу́, -тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сплатити — СПЛАТИ́ТИ див. спла́чувати. Словник української мови в 11 томах
  8. сплатити — Сплачувати, -чую, -єш сов. в. сплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Выплачивать, выплатить. Грин. І. 293. Давайте мені всю худобу, а я за ваші частини буду вам сплачувати. Зміев. у. Словник української мови Грінченка