сповиток
з (са́мого) сповитка́ (сповито́чка). З ранніх років; з віку немовляти. — Слухай, який у тебе стаж? По-моєму, ти редактор із сповитка (О. Гончар); — А ви змалечку рибалите, дідусю? — З самого сповиточка, як тільки ходити навчився (Ю. Збанацький).
у сповитку́ (у сповито́чку). У віці немовляти; немовлям. — Тепер господарює в мене моя дочка-єдиниця, бо старших дочок Бог прибрав до себе, ще як були в сповитку (І. Нечуй-Левицький); Дітей, маленьких немовлят, Їх тільки шкода. Чи на те вродились, Аби у сповитку пізнати голод, спрагу? (Леся Українка); Я свого отця-неньки не знаю; я ще в сповиточку зосталася сиротою (Марко Вовчок); Мистецтво те було не в сповиточку. Грифони вже ту лань не заклюють. Два скіфи шиють золоту сорочку. Два скіфи з чаші золотої п’ють (Л. Костенко).
Значення в інших словниках
- сповиток — сповито́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сповиток — -тка, ч. Те, у що загортають немовля, – пелюшки зі сповивачем. || рідко.Те саме, що сповивач. Із сповитка — з віку немовляти. У (в) сповитку — у віці немовляти, немовлям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сповиток — СПОВИТО́К, тка́, ч. Те, у що загортають немовля, – пелюшки із сповивачем. Он мій Сашко привіз з Донбасу фіхлю, що не вміє ні голки тримати, ні сповитка випрати (з публіц. літ.); * У порівн. Хотіла б я уплисти за водою... Словник української мови у 20 томах
- сповиток — СПОВИ́ВАЧ (довгий шматок тканини, яким сповивають немовля), ПОВИ́ВАЧ, СПОВИТО́К. Словник синонімів української мови
- сповиток — СПОВИТО́К, тка́, ч. Те, у що загортають немовля, — пелюшки із сповивачем. *У порівн. Хотіла б я уплисти за водою… І вода помалу мене б у легкі хвилі загортала, немов дитину в тонкий сповиток (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах