1. Фразеологічний словник української мови

стягувати

підтя́гувати (стя́гувати, затя́гувати і т. ін.) / підтягти́ (стягти́, затягти́ і т. ін.) па́ски (па́сок, ремінці́, очкурі́, пояски́ і т. ін.). Бути напівголодним, недоїдати. Ти в армії був на всьому готовому, а ми паски підтягували (С. Чорнобривець); — Люди довго підтягували ремінці, на картках перебивалися, і якщо вони витворюють зараз собі .. культ .. шлунка,— то невже ти їх станеш осуждати (осуджувати) за це? (О. Гончар); Гітлер нікому не давав вільно дихати. Він усе підпорядковував війні .. Німці тільки й знали, що затягували пояски дедалі тугіше (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стягувати — стя́гувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стягувати — СТЯ́ГУВАТИ див. стяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. стягувати — див. стягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стягувати — ЗБИРА́ТИ (когось, щось в одному місці), СКУ́ПЧУВАТИ, КУ́ПЧИТИ розм., СКУ́ПЛЮВАТИ розм., ЗГРОМА́ДЖУВАТИ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИ, КОНЦЕНТРУВА́ТИ, СТЯГА́ТИ, СТЯ́ГУВАТИ рідше, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ (у великій кількості); ЗГАНЯ́ТИ, ЗГО́НИТИ, НАГАНЯ́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. стягувати — СТЯ́ГУВАТИ див. стяга́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. стягувати — Стягувати, -гую, -єш гл. = стягати. Словник української мови Грінченка