схопитися

(аж) за бо́ки хапа́тися / схопи́тися (від (з) ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко); Якось зустрів він п’яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб); Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський).

обома́ рука́ми хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за кого—що. З великим бажанням, з радістю використовувати якусь нагоду для досягнення своєї мети. Стара Векла обома руками ухопилась за свого (Петром його звали), і сама Оксана і сюди, й туди, і, вже не дрочачись, сказала: “Піду, тільки нехай об осені” (Г. Квітка-Основ’яненко).

схопи́тися на кулаки́. Розпочати бійку. Серед двору зійшлися двоє: бородай-мотузяр і дебелий городовик. Вони схопилися на кулаки (Ю. Смолич).

хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися) за соломи́ну (за соломи́нку). Намагатися використати будь-яку найменшу, навіть безнадійну можливість вийти із скрутного становища. Коли людині загрожує смерть і нема ніякого порятунку, вона хапається за соломину (І. Цюпа); Про Гриця бовкнули німчикові, а той уже радий за соломинку схопитися, аби врятуватися. Забелькотів щось по-своєму і дозволив Грицеві обдивитися машину (В. Речмедін); — Він показував .. пергамент з великою синьою печаткою, — вхопилася Горпина за соломину.. — Принеси мені той наказ. Тоді дам тобі добру пораду .. Урвалася остання надія (З. Тулуб); // чого. Використовувати що-небудь, рятуючи себе або ситуацію. — Писарчуком до волосної управи? Юрко, не вагаючись, погоджується, хапається за останню соломинку порятунку (Ф. Малицький); У відчаї хапався (гравець) за рятівну соломинку везіння, яке ніколи не покидало його за ломбардним столом, і припускався ще більших промахів (З газети).