тривожний

з о́зирками. 1. Поглядаючи кругом; оглядаючись. Помітивши Семка,.. дівчина з озирками поспішає до нього (О. Гончар). 2. зі сл. розка́зувати, кивну́ти, зверну́тися і т. ін. Так, щоб ніхто не бачив і не чув; обережно, обачно. Ледь помітно, з озирками, кивнула вона на знак згоди (З газети); з триво́жними о́зирками. Слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його (вуйка) лютість (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тривожний — триво́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тривожний — Турботний, неспокійний, бентежний, с. панічний, (час) небезпечний Словник синонімів Караванського
  3. тривожний — ТРИВО́ЖНИЙ, а, е. 1. Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання. Від самого досвіта в ловецькім таборі великий рух і тривожне дожидання (І. Словник української мови у 20 томах
  4. тривожний — -а, -е. 1》 Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання. || Який виражає тривогу, побоювання. || Який виражає хвилювання, занепокоєння. || Викликаний тривогою, турботами про кого-, що-небудь. || Який хвилює, викликає тривогу, занепокоєння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тривожний — НЕСПОКІ́ЙНИЙ (про час, пору, життя, роботу тощо — сповнений неспокою, турбот, хвилювань), НЕВПОКІ́ЙНИЙ заст.; ТРИВО́ЖНИЙ (у передчутті чогось недоброго, поганого); НЕЗАТИ́ШНИ́Й (який спричиняє душевний дискомфорт); БЕНТЕ́ЖНИЙ, ВОРОХО́БНИЙ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  6. тривожний — Триво́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тривожний — ТРИВО́ЖНИЙ, а, е. 1. Сповнений тривоги, неспокою, хвилювання. Від самого досвіта в ловецькім таборі великий рух і тривожне дожидання (Фр., VI, 1951, 10); Містечко жило тривожним життям: двері магазинів позакривані, на базарі пусто (Тют. Словник української мови в 11 томах