улізти

улі́зти в у́хо кому, ірон. Хто-небудь почув про когось, щось. — Та один наш зайдиголова до району поліз. Чи пива йому схотілося, чи в кіно,— та заблудив, анахтема, та й уліз отому замрайвідділом сільського господарства в ухо (Остап Вишня).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. улізти — улі́зти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. улізти — УЛІ́ЗТИ див. влі́зти. Словник української мови у 20 томах
  3. улізти — див. влізти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. улізти — ВМІЩА́ТИСЯ (УМІЩА́ТИСЯ), ПОМІЩА́ТИСЯ, ВЛА́ЗИТИ (УЛА́ЗИТИ) розм. — Док.: вмісти́тися (умісти́тися), помісти́тися, влі́зти (улі́зти), вбга́тися (убга́тися), ввібга́тися (увібга́тися). Словник синонімів української мови
  5. улізти — Улі́зти, улі́зу, -зеш, -зуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. улізти — Улізти см. улазити. Словник української мови Грінченка