устояти
устоя́ти на нога́х. Виявитися спроможним бути самостійним, незалежним. — Я знаю, дехто думає: от тепер їй світ зав’язаний, підрізало крильця нашій Катерині. А от я доведу, що й сама на ногах устою, і житиму добре, і дітей до пуття доведу (С. Журахович).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устояти — усто́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- устояти — УСТО́ЯТИ див. усто́ювати. Словник української мови у 20 томах
- устояти — див. устоювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- устояти — Усто́яти, усто́ю, усто́їш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- устояти — УСТО́ЯТИ див. усто́ювати. Словник української мови в 11 томах
- устояти — Устояти, -то́ю, -їш гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64. Словник української мови Грінченка