хропак
дава́ти (задава́ти, дави́ти, зневажл. де́рти) / да́ти (зада́ти) хропака́. Міцно спати. На полиці напроти — два підлітки в робочих спецівках. Підмостили під голови грубі черевики й дають хропака (І. Муратов); — Спи, спи,— вичитувала Явдоха, човгаючи по хаті,— Дрова не нарубані, води не принесено, а він — пузо на черінь та й давить хропака (Григорій Тютюнник); Радисти ще “деруть хропака”, бо вночі була якась заваруха, то не виспались (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хропак — хропа́к іменник чоловічого роду хропіння розм. Орфографічний словник української мови
- хропак — ХРОПА́К, а́, ч., розм. Те саме, що хропі́ння. Я послав йому вслід глибокого хропака, хоч очі мої дивилися й бачили гостро, як ніколи (І. Микитенко); Ач якого хропака затинає! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- хропак — -а, ч., розм. Те саме, що хропіння. Давати хропака. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хропак — ХРОПА́К, а́, ч., розм. Те саме, що хропі́ння. Я послав йому вслід глибокого хропака, хоч очі мої дивилися й бачили гостро, як ніколи (Мик., Кадильниця, 1959,61). ♦ Дава́ти (да́ти, задава́ти, зада́ти і т. ін.) хропака́ — спати міцно, з хропінням. Словник української мови в 11 томах
- хропак — Хропак, -ка м. Крѣпкій сонъ съ храпѣніемъ. Дав хропака аж геть-геть до вечора. Ач якого хропака затинає! Харьк. Словник української мови Грінченка