чисниця

три чи́сниці до сме́рті (до ві́ку). 1. кому Хто-небудь скоро помре через старість або невиліковну хворобу. (Гапка:) Вам вже не до моргання — три чисниці до смерті (М. Кропивницький); (Шрам:) То ще ми з бабусею й потанцюємо. (Баба:) Тьху! Три чисниці до смерті, а він ще танцювати збирається (М. Старицький); — Кожен бачив, що й справді старому кошовому три чисниці до смерті (В. Малик); Тепер він (митрополит) особливо був схожий на конаючого.— Три чисниці до віку, а за своє тримається міцно,— подумав Ярослав (П. Загребельний); // кому, чому, зі сл. лиши́лося, залиши́лося і под. Зовсім мало часу жити, існувати. Катерина, почуваючи, що їй лишилося три чисниці до смерті, вже без всякого страху відповідає на погрози панії (Від давнини..); Хотіли (бандити) вбити й матір, але хтось сказав, що їй і так залишилося три чисниці до смерті, то хай краще голосить над сином (М. Стельмах); Тоталітаризм дихав на ладан: йому залишилось три чисниці до віку (З газети). 2. чому. Що-небудь дуже старе, зруйноване. Хатчина була справді поганенька. Маленька, з трьома віконцями сліпими, зморщилась вона якось, іскорчилась — три чисниці їй до смерті (Б. Грінченко); — Але я не розумію, про яку школу ви кажете?.. Школі князя Острозького — три чисниці до смерті, а інші школи такі, що про них не варто й говорити (З. Тулуб).