1. Фразеологічний словник української мови

шибениця

кінча́ти / кінчи́ти (життя́) на ши́бениці. Бути покараним на смерть через повішення. Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов’язково кінчить на шибениці (А. Головко).

спрова́дити до пе́кла (на ши́беницю). Заподіяти кому-небудь смерть. Ой коби (якби) я була знала, яка моя свекра (свекруха), Я би її спровадила відтепер до пекла (Коломийки); Хвалився (становий), що кожному п’ятому “шкуру спустить”, що кожного десятого “на шибеницю спровадить” (А. Головко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шибениця — [шибеиниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  2. шибениця — ШИ́БЕНИЦЯ, і, ж. Споруда для виконання смертної кари через повішення. Скрізь по селах шибениці; Навішано трупу – Тілько старших, а так шляхта – Купою на купі (Т. Шевченко); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці (С. Словник української мови у 20 томах
  3. шибениця — ши́бениця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шибениця — ши́бениця: ◊ що бу́де, то бу́де, – ши́бениці не бу́де хоч справа й небезпечна, але все ж таки на неї можна зважитись (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. шибениця — -і, ж. Споруда для виконання смертної кари через повішення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шибениця — Ши́бениця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шибениця — ШИ́БЕНИЦЯ, і, ж. Споруда для виконання смертної кари через повішення. Скрізь по селах шибениці; Навішано трупу — Тілько старших, а так шляхта — Купою на купі (Шевч., І, 1963, 114); [Олекса:] Знаєм, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці (Вас. Словник української мови в 11 томах
  8. шибениця — Шибениця, -ці ж. Висѣлица. Злодія на шибеницю ведуть, а він ще каже, що не винен. Ном. № 2671. Словник української мови Грінченка