магнетоопір

магнетоопір, род. магнетоопору

(скор. від "магнітний опір")

властивість матеріалу змінювати свій електричний опір у магнітному полі; у порівнянні з електричним опором має суттєве значення при дослідженні тонких плівок (а не об'ємних зразків).

Різке збільшення магнетоопору плівок свідчить про збільшення внеску від напруженого високо резистивного шару, прилеглого до підкладки, в загальний опір плівки (Товстолиткін).

Температурна залежність магнетоопору із розвитком нанотехнологій стає дедалі популярнішою у її вивченні (Товстолиткін).

Джерело: Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнетоопір — магнетоо́пір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнетоопір — -пору, ч. Те саме, що магнітоопір. Великий тлумачний словник сучасної мови