нейромедіатор

нейромедіатор або нейротрансмітер, род. нейромедіатора мн. нейромадіатори, род. мн. нейромедіаторів

біологічно активна хімічна речовина, за допомогою якої здійснюється передача електричного імпульсу від однієї нервової клітини (нейрона) до іншої через синаптичний контакт.

Передавання в більшості синапсів є хімічним, тобто нервовий імпульс пресинаптичного аксона зумовлює вивільнення нейротрансмітера, наприклад ацетилхоліну чи серотоніну (Філімонов).

Інактивація нейромедіатора в синаптичній щілині здійснюється шляхом зворотного надходження в пресинаптичне закінчення або ферментативного руйнування (Шандра).

Джерело: Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нейромедіатор — -а, ч. Хімічна сполука, яка вибірково звільняється із нервового закінчення під дією нервового імпульсу, зв'язується зі специфічним рецептором у постсинаптичній структурі й індукує специфічну фізіологічну відповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови