1. Фізико-технічний словник-мінімум

фотоелемент

фотоелемент, род. фотоелементу, мн. фотоелементи, род. мн. фотоелементів

це напівпровідниковий прилад, що служить для перетворення світлової енергії у електричну. В основі цього перетворення лежить явище фотоефекту. Принцип роботи сучасних фотоелементів базується на напівпровідниковому p-n переході. При поглинанні фотона в області, яка прилягає до p-n переходу, створюється пара носіїв заряду: електрон і дірка. Дірка є неосновним носієм заряду, а отже з великою ймовірністю проникає крізь перехід. В результаті створені завдяки поглинанню енергії фотона заряди розділяються в просторі й не можуть рекомбінувати. Як наслідок порушується рівновага густини зарядів.

• Фотоелемент працює без зовнішніх джерел живлення, а сам являється джерелом електричної енергії (Полянин).

• В даний час фотоелементи широко використовуються у вигляді сонячних батарей для перетворення енергії сонячного світла в електричну енергію,якою здійснюється живлення бортової апаратури космічних апаратів (Полянин).

Джерело: Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фотоелемент — фотоелеме́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фотоелемент — ФОТОЕЛЕМЕ́НТ, а, ч., фіз. Прилад, у якому внаслідок діяння світла виникає електричний струм. Останнім часом за допомогою надчутливих мікрофонів і фотоелементів люди почали навчати електронні машини бачити й чути (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фотоелемент — -а, ч., фіз. Прилад, у якому внаслідок дії світла виникає електричний струм; фотодатчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фотоелемент — фотоелеме́нт (від фото... і елемент) прилад, в якому виникає електричний струм (електронний потік) внаслідок діяння світла. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фотоелемент — Напівпровідниковий елемент, що містить p-n перехід, у якому під дією світлового випромінювання виникає електрорушійна сила. Універсальний словник-енциклопедія
  6. фотоелемент — ФОТОЕЛЕМЕ́НТ, а, ч., фіз. Прилад, у якому внаслідок діяння світла виникає електричний струм. Останнім часом за допомогою надчутливих мікрофонів і фотоелементів люди почали навчати електронні машини бачити й чути (Знання.., 1, 1966, 17). Словник української мови в 11 томах