фідер

фідер, род. фідера

(англ. feeder, від feed – живити)

провід, по якому йде електроенергія до пунктів живлення або який з'єднує радіопередавач (радіоприймач) з антеною.

До відкритих фідерів відносять неекрановані проводові лінії, діелектричні хвилеводи, лінзові та дзеркальні квазіоптичні лінії (Гинкин).

Основною перевагою закритого фідера вважають незалежність поля хвилі, що каналізується від зовнішніх дій (Гинкин).

Джерело: Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фідер — фі́дер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фідер — Подавачка Словник чужослів Павло Штепа
  3. фідер — ФІ́ДЕР, а, ч., спец. 1. Кабельна чи повітряна лінія живлення, що відходить від електростанції. Далі зайшов [Саїд] у приміщення станції, милуючись фідерами (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. фідер — -а, ч., спец. 1》 Дріт, яким тече електроенергія до пунктів живлення або який з'єднує радіопередавач (радіоприймач) з антеною. 2》 Пристрій, що автоматично подає в машину сировинний матеріал для переробки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фідер — фі́дер (англ. feeder, від feed – живити) 1. Кабельна чи повітряна лінія живлення, що відходить від електростанції. 2. Лінія для передачі електричних коливань високої частоти від радіопередавача до антени або від антени до радіоприймача. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фідер — ФІ́ДЕР, а, ч., спец. 1. Провід, по якому йде електроенергія до пунктів живлення або який з’єднує радіопередавач (радіоприймач) з антеною. Далі зайшов [Саїд] у приміщення станції, милуючись фідерами (Ле, Міжгір’я, 1953, 379). Словник української мови в 11 томах