шифр

шифр, род. шифру, мн. шифри, род. мн: шифрів

(від англ. cipher – код, шифр, тайнопис)

сукупність алгоритмів криптографічних перетворень з множини можливих відкритих даних у множину можливих зашифрованих даних, і зворотних їм перетворень.

Одним із ранніх підстановочних шифрів був шифр Цезаря, в якому кожна літера в повідомленні замінювалась літерою через декілька позицій із абетки (Вербицький).

Для виконання лабораторної роботи вам необхідно програмно реалізувати один з наведених алгоритмів блочного шифрування та один із запропонованих режимів роботи блочного шифру (Савчук).

Джерело: Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шифр — Умовне письмо, код, (на архівних документах) реєстраційний знак <�нумер> Словник синонімів Караванського
  2. шифр — [шифр] -ру, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. шифр — Таємноазбука Словник чужослів Павло Штепа
  4. шифр — рос. шифр 1. Код, значення елементів якого і правила кодування відомі обмеженому колу осіб. Використовується для шифрування інформації з метою її захисту від несанкціонованого доступу. Eкономічна енциклопедія
  5. шифр — ШИФР, у, ч. 1. Сукупність умовних знаків (цифр, літер і т. ін.), певні комбінації яких використовують у таємному листуванні й читають за допомогою ключа (у 3 знач.). [В і р а:] Майже цілу ніч я сиділа над цими паперами, не розуміючи, що там написано. Словник української мови у 20 томах
  6. шифр — шифр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. шифр — У, ч. 1. Незрозуміла, загадкова річ. Це для мене якісь шифри. 2. Утаємничене мовлення. Що за шифри?Говори прямо. 3. Надумана, параноїдальна ідея. Це просто твої шифри, які зовсім не відповідають дійсності. Словник сучасного українського сленгу
  8. шифр — (англ. сode) код, значення елементів якого і правила кодування відомі обмеженому колу осіб. Використовується для шифрування інформації, як засіб її захисту від несанкціонованого доступу. Економічний словник
  9. шифр — -у, ч. 1》 Сукупність умовних знаків (цифр, літер і т. ін.), певні комбінації яких використовують у таємному листуванні й читають за допомогою ключа (у 3 знач.). || розм. Умовне позначення, заміна чого-небудь чимсь іншим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. шифр — (франц. chiffre, букв. – цифра, від араб. сіфр – нуль) 1. Сукупність умовних знаків (цифр, літер тощо), різними комбінаціями яких замінюють фрази, слова, склади або окремі літери при секретному листуванні. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. шифр — КОД (система умовних знаків або сигналів для передавання відомостей); ШИФР (у таємному листуванні). У синоптиків є і спеціальний код, яким різні явища природи позначаються на карті (з газети); Він прочитав записку тільки за допомогою шифру, бо записка була зашифрована (Л. Смілянський). Словник синонімів української мови
  12. шифр — Шифр, -ру; ши́фри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. шифр — ШИФР, у, ч. 1. Сукупність умовних знаків (цифр, літер і т. ін.), певні комбінації яких використовують у таємному листуванні й читають за допомогою ключа (у 3 знач.). [В і р а:] Майже цілу ніч я сиділа над цими паперами, не розуміючи, що там написано. Словник української мови в 11 томах