1. Приповідки або українсько-народня філософія

Пилип

Вирвався, як Пилип з конопель.

Зрадив себе. В коноплях ховались збігці, злодії і т. п., там і переховували речі, бо в коноплях і собака не годна була звірити.

Нема що робити, треба Пилипа женити.

Жартують із парубка Пилипа.

Чи дуб, чи липа, нині святого Пилипа.

Про священика, який велів мирянам угадувати свято.

У Пилипа пили та Филата побили.

Покарали невинного.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Пилип — Пили́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Пилип — гр.; особове ім'я Philippos; від philippos — який любить коней. Ішлипко, Пилипонько, Пилипчик, Пилипцьо, Пилипок, Пилипиць. Ой кувала зозуленька у лісі на липі, Вишивана сорочечка на нашім Пилипі (Народна пісня);У нього очі наче волошки в житі. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Пилип — ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т. ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл. Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Фразеологічний словник української мови
  4. Пилип — Пили́п, -па, -пові, Пили́пе! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)